Світовий банк попередив, що темпи зростання світової економіки будуть найповільнішими з часів пандемії.
Вона прогнозує зростання лише на 2,4% у 2024 році та заявляє, що вищі процентні ставки є основним фактором.
Глобальна торгівля та інвестиції й надалі будуть придушуватися конфліктами в Україні та на Близькому Сході, йдеться в повідомленні.
Поза пандемією зростання на 2,4% було б найслабшим з часів фінансової кризи 2009-09 років.
Він зазначив, що стійкість економіки США означає, що торішнє зростання, ймовірно, становитиме 2,6%.
Індерміт Гілл, головний економіст Групи Світового банку, сказав: «У найближчій перспективі зростання залишатиметься слабким, у результаті чого багато країн, що розвиваються, особливо найбідніші, застрягли в пастці».
Проблеми, які він пояснив, включають «паралізуючий рівень боргів і слабкий доступ до їжі для майже кожної третьої людини».
Глобальне зростання знаходиться на історично «посередньому» рівні, а зростання світової торгівлі залишається повільним, додав він.
Двічі на рік прогнозує, що наслідки ізраїльського конфлікту ХАМАС “різко підвищили геополітичні ризики”. Зазначається, що порушення ключових судноплавних маршрутів, спричинене нападами на судна в Червоному морі, збільшило ймовірність «вузьких місць інфляції».
Політичну стурбованість зростанням цін висловив держсекретар США Ентоні Блінкен під час свого поточного туру в регіон у понеділок. Він написав у Твіттері, що атаки «порушили або скерували майже 20% глобальних перевезень. Це збільшує вартість і час транспортування продовольства, палива, медикаментів і гуманітарної допомоги».
Це відбувається в той час, коли центральні банки в усьому світі починають відчувати, що переживають кризу вартості життя. Майже два роки постійного зростання вартості запозичень наблизили інфляцію до цільового рівня в 2% у США, Великобританії та єврозоні, і цього року очікується зниження ставок.
Однак ці вищі процентні ставки в найбільших економіках світу також роблять запозичення дорожчими в бідніших країнах, і Світовий банк особливо стурбований тим, наскільки це доступно для 75 найбідніших країн світу.
Це один із способів, у якому звіт підкреслює, що багатші країни краще оговтуються від пандемії, ніж бідніші країни.
«Наприкінці 2024 року ми прогнозуємо, що всі розвинуті економіки матимуть дохід на душу населення, який буде вищим, ніж у них був до COVID», — сказав Гілл.
Проте він додав, що середній дохід людини в економіці, що розвивається, становитиме 75% від рівня до COVID-19, тоді як у найбідніших країнах він може бути лише 66%.
Існує особливе занепокоєння щодо вартості продуктів харчування для найбідніших людей у світі, особливо враховуючи торішнє підвищення ціни на рис на 27%, яке було пов’язане з жорстким обмеженням експорту Індією. Проте великі запаси інших культур, таких як зернові, означають, що середні ціни на продовольство цього року впадуть на 1%.
Існує ще одне нагадування про те, що Китай, друга за величиною економіка світу, продовжує страждати від небажання споживачів витрачати гроші в магазинах, що призвело до падіння цін. У поєднанні з величезними боргами в його проблемному секторі нерухомості прогнозується зростання економіки лише на 4,5%.
Це було б найнижчим показником за десятиліття і навіть нижчим за скромні 5%, встановлені урядом на 2023 рік. Окрім того, що іноземні компанії інвестують менше, деяка частина цього сповільнення пояснюється довгостроковими тенденціями, такими як старіння населення та труднощі у збереженні темпів розвитку, які спостерігалися протягом останніх 20 років.
«Це уповільнення зростання в Китаї є зустрічним вітром для інших розвинутих економік, особливо тих, для яких Китай є основним торговим партнером», — сказав Гілл.
Загалом Світовий банк прогнозує, що п’ять років до кінця 2024 року стануть найповільнішим півдесятиріччям глобального економічного зростання за останні 30 років.
Проте є оптимізм, що цю тенденцію можна покращити, якщо уряди докладуть більше зусиль для заохочення інвестицій, особливо з приватного сектору, які знадобляться для подолання викликів, включаючи зміну клімату та перехід до енергетики.
Залишити відповідь